У стародавні часи жінка мала почесний статус берегині сімейного вогнища. Вогонь наповнював приміщення житла відблисками червоно-помаранчевих тонів, а при приготуванні їжі жінка постійно тримала в полі зору червоні, рожеві і помаранчеві плоди ягідних кущів, такі ж кольори мали і м'ясні страви. Теплі відтінки червоного відбилися і в рум'яних скоринках свіжоспеченого хліба. Жінка прокидалася рано і милувалася ранкової зорею, що забарвлює небо в багряно-рожеві тони. І, звичайно, вона настільки полюбила ці кольори і звикла до них, що пам'ять про це закарбувалася в генофонді.